Глюкоза 99,0% 1 кг

Глюкоза  — моносахарид. Найбільш поширена в природі D-Г (виноградний цукор, декстроза). Глюкоза міститься у вільному стані в меді, рослинах, тканинах тварин (кров, м'язи, спинномозгова рідина та ін.), у крохмаль; є складником клітковини, глікозидів, глікопротеїдів та інших похідних. Глюкоза в організмі головне джерело енергії. У клітинах вона фосфорилюється (за участю гексокінази) з утворенням гексозо-6-фосфату, який використовується на різних стадіях вуглеводного обміну. Вміст глюкози в крові тварин (у мг%): корови 40-100; коні 60-100; вівці 40-65; свині 40-250; собаки 70-100; курки 130-200. У деяких патологічних станах (кетози, токсичння овець, цукровий діабет) концентрація Г. в крові підвищується (гіперглікемія) і її надлишок виділяється з сечею (глюкозурія). Визначення глюкози в крові та сечі має важливе діагностичне значення. Глюкоза (Glucosum) — білий дрібнокристалічний порошок або безбарвні кристали без запаху; легко розчинні у воді. Як лікувальний препарат випускається в порошку, таблетках, розчинах (10%-ном, 25%-ном і 40%-ном), ампулах. Фармакологічна дія глюкози зумовлена її енергетичним значенням, осмотичною та протитоксичною дією. Вводять переважно у вену у разі інтоксикацій, багатьох інфекційних хвороб, порушень серцевої діяльності, хвороб печінки, шоку, пологового парезу, втоми центральної нервової системи та ін. Використовують як компонент у різних кровозамінних рідинах, у комбінації з іншими лекарстенними речовинами для подовження їхнього терміну дії.

Дози всередину та у вену:

корове - 30,0-150,0 г;

коні — 30,0-120,0 г;

овце - 10,0-50,0 г;

свиня — 10,0-30,0 г;

собаці — 2,0-8,0 г.